Наприкінці липня в Лісовій Бучі відбувся англомовний дитячий табір Центральної конференції. Попри повітряні тривоги і нічліг в укритті, це був тиждень, який залишиться в серці надовго.

 

Вони приїхали з різних міст і містечок. Хтось — з мамою, хтось — за порадою сусідки, а хтось зізнався відверто: «Я не дуже хотів, але батьки хотіли. Але тепер не жалкую».  Шістдесят дітей зібрались на базі Українського гуманітарного інституту в Лісовій Бучі, щоб пережити тиждень, про який говоритимуть ще довго. 

 

Табір цьогоріч отримав особливу концепцію: діти занурились у захоплюючий світ морських подорожей апостола Павла. Ведучі в формі капітана, стюардів, весела дівчина юнга, декорації з маяком і надувними рятувальними колами, лаунж зона відпочинку, веселі прапорці — все говорило: ми в плаванні. А «капітан», пастор наставник, на сцені щодня нагадував: “Є Той, Хто ніколи не залишає свій корабель у шторм”.

 

Вдень — програма, від якої не нудьгуєш. Басейн, скалодром, туристична стежка, квести, заняття з англійської мови з носієм мови Майклом, майстер-класи з виготовлення сувенірів, театральні постановки та навіть зйомки відеоблогу. Діти не просто відпочивали — вони відкривали себе.

 

▎ «Мені сподобався басейн, базар, квест, театр — коли ми знімали відеоблог. Тут було стільки цікавого!»

 

▎ «Скалодром, басейн — і все сподобалось!» — коротко і щиро.

 

▎ «Футбол і друзі» — ось і весь список радостей одного семикласника. 

 

Війна не взяла вихідний на час табору. Через повітряні тривоги діти щоночі спали в обладнаному укритті, яке знаходиться в приміщенні школи. Кожного вечора команда просила, щоб Бог зберіг дітей і всіх на таборі. 

 

Багато дітей потрапили на табір вперше. Чимало з них — не з церковних родин. Мама дізналась із оголошення. Сусідка порадила. Багато дітей відвідують наші християнські школи і знайомі з уроками етики.  Але в команді діти  разом молилися вранці і ввечері. вчилися дружити і разом  проводити духовний час.  Вихователі не оминали важливих розмов — про вибір, про Бога, про те, що значить мати Капітана у своєму житті.

 

▎ «Я по суботах читаю Біблію» — несподівано відповів один хлопець на запитання, як він дізнається волю Божу.

 

▎ «Я хотіла б піти в церкву з подругою» — поділилася дівчинка.

 

Для декого табір став першим кроком. Для когось — підтвердженням того, у що вже вірив.

—

 

«Бог — твій Найкращий Друг»

 

Головне послання табору звучало просто: хоч би яка буря навколо — є Капітан, Який завжди поруч. Апостол Павло переживав корабельну аварію, в’язницю, шторми — і Бог не залишав його жодної хвилини. Так само і з нами.

 

Діти везуть додому не лише творчі подарунки та спогади і фото з басейну. Вони везуть щось важливіше — впевненість, що Бог реальний, близький і — їхнім Другом.

—

Дякуємо Українському гуманітарному інституту за гостинність і можливість провести цей тиждень на їхній базі. Дякуємо вожатим і організаторам Центральної конференції — за серце, вкладене в кожну дитину. І дякуємо батькам — за довіру до нашої команди

До нових таборів — і нових зустрічей з Капітаном!

–
Оксана Литвиненко