Главная » Молодежный » Молодь з літературою в Богуславі.

Молодь з літературою в Богуславі.

Що могло спонукали 10 молодих людей із куточків усієї України, а саме: з Тернополя, Хмельницького, Ніжина, Василькова, Харкова [на секундочку!] та інших населених пунктів… Приїхати до Богуслава на тиждень? Чи, вірніше, Хто змусив їх туди приїхати?

Погоджуюся, слово «змусив» – не дуже підходяще. Скоріше, благодать Духа Святого звела їх усім разом.

Що там робила ця благословенна молодь у вигляді 3 дівчат та 7 хлопців різного віку? Служила. Служила Кому? Господу нашому Ісусу Христу. Як саме? Одне, перепрошую – два, слова – літературний… Євангелизм!

Побували у бібліотеці, потрапили у прямий ефір Богуслава FM. Поспівали, вітаючи з Різдвом, поліцію. І… Насолодилися сльозами радості зустрічних: тих благословенних «людішек», котрі відкривали їм двері своїх домівок, і разом з тим, як ми щиро сподіваємося, – свої серця. Назустріч Ісусу!

Давайте почнемо спочатку. Як це було? Команда групи «Ходатай» [місійний проект] почала проходити 40 днів молитви з метою підготовки до літературного конгресу. Як далі? Була створена презентація з метою віднайдення спонсорів на таку роботу, як оплату путівок тощо нашим працівникам школи Христа. І. Врешті решт, було розподілено лідерів. Назначені відповідальні персони. Під керівництвом Миколи Корякова, Андрія Ринжука та Семена Яковенко [але, звісно, основним лідером був Христос] команда здійснила великий забіг у вигляді значної кількості рознесеної літератури: газети, книги, брошури, журнали…

Була проведена канікулярна одноденна школа – захід/ програма під назвою «Різдвяне чудо». На ній було представлено 3 станції, на котрих була виконана поробка у вигляді янгола, також – проведені ігри на знайомство і не тільки, і основне – духовна no частина: провежений експеримент. У чому він полягав?

У посудину зі звичайною водою капали йод. Після чого – додавали білизни. І зафарбована у коричневий, ближче до жовтого, вода знову ставала прозорою. Таким чином, ми щиро сподіваємося, було донесено Благу Звістку до дітей, котрі ще не бачили такого Чуда. І… На канікулярці, крім церковних, були присутніми 12 дітей. Усі вони були запалені любов’ю Христа, котра, сподіваємося, поведе їх далі у дослідженні Слова Божого. І дасть їм нагоду будувати якісні відносини з Творцем.

В цілому було рознесено більше 80 книг. Відвідані магазини різного цільового призначення. Люди реагувати по-різному. Деякі не пускали, а дехто діставав прямо з палички товар та щедро вручав його євангелистам. Таким чином Звістка була рознесена під приводом народження Христа.

І найсолодшим закінченням літературного конгресу. Це було надання можливості молодим душам провести суботнє служіння. Пісня, проповідь [2 зміни], дитяча історія, збір дарів і таке інше. Кожен мав можливість відчути себе по-особливому важливим у цьому Царстві Христа. Слава Господу за такі сприятливі умови та відкриті двері та вікна. Ми жартуємо.

Стосовно планів. Мало хто знає, але, дякуючи соціальній мережі Телеграм, були зібрані контакти понад 50 людей [насправді, набагато більше] і наразі до них є доступ. Якщо Бог дасть, згодом буде встановлено з ними спілкування. Налагодження довірливих стосунків – доволі довга справа, котра потребує часу. Але, як Його на те воля, з богуславськими хлопцями та дівчатами, котрі ще не дружать з Богом, у прямому ефірі буде тривати довга «історія навернення».

Продовжується справа спасіння. Тож моліться, оскільки створення малих груп на основі цих людей, котрі ще не знайомі так близько з Богом, – найближчий курс, на котрих прямує наш корабель. // Та й пастор Микола вже кличе на байдарки цього літа. Ми сподіваємося на продовження активної форми співпраці з метою зібрання якомога більшої кількості душ у скарбничку Ісуса та поширення Вістки як осіннього листя.

.

.

Цікаві досвіди та факти/ роздуми про літературний євангелизм:

Хто любить ризикувати, точно відчує насолоду від проповідування/ поширення Вістки Євангеліє.

Ви можете зіткнутися з собаками. Чи людьми, що будуть вас розпитувати. Чи навіть зустріти члена вашої ж церкви під час торжественного співу.

.

Домівками марширували 2 команди. Одна з них мала музичне оснащення у вигляді гітари та дзвіночків. Усі голоса були співочі. Інша команда мала гарно підібрані характери персонажів, котрі створив Бог. І так вони ходили…

.

Були моменти відчаю. Коли на вулиці злива. Один один із членів команди погано себе почуває. Коли кажуть «зачекайте», і ніхто так і не відчиняє [що одній команді, що другій]. Але кожен з них перекреслювався щедрим благословенням у вигляді… Маленьких дітей, щирої посмішки бабусі, сліз, котрі буквально натягують струни душі і бринять десь у районі сонячного сплетіння, напряму торкаючись серця. І, звичайно, свіжеспечені пиріжки. Котрі стали несамовитим, визначним гімном [за один «похід у люди/ маси» команді дали таких цілих 5 різних видів від різних людей]…

Вдячні слова. Подяки. Радість. «Дякуємо, що прийшли». «Приходьте ще». «Звідки ви оце такі?».

– А ми вас тут не бачили.

– А ми приїхали до вас з усіх куточків України, щоб привітати [особисто вас] з Різдвом!

– Та ви що? Проходьте.

Люди впускали у свої хати. І ми, молодь церкви Божої, маємо надію, що і Христа вони впустять у свої серця.

Факт:

  • Більше 50 раз, однозначно, була проспівана «Нова радість стала» у комплекті з програмою [слова вітання тощо].

Подяки:

Усьому місту Богуслав. За його чудовий міст кохання, Яму тощо;

Церкві АСД: за те, що вона постійно та повсюди одна й така сама [той самий Дух: Христос вчора, сьогодні і завтра один і той самий];

– А також молитовному члену команди – Дарині. Котра не змогла бути фізично, але весь час відносила молитви Господу за команду.

Проекту «Ходатай»: нашим молитовникам;

Духу Святому, Котрий вів;

Дену, за те, що витримав кілька годин у жаркому костюмі Зайчика у добре нагрітій церкві;

Наталі, за те, що погодилася послужили Господу, хоча мала екзамен на наступний день від роз’їзду;

Альоні та її друзям, за вчасні сніданки, обіди та вечері

Молоді Богуслава, за веселу гру «Диванчик»;

Усім тим дітям, котрі були на канікулярці. І – особливо – кожному, хто грав на дзвіночках, саксофоні та піаніно пісню «Тиха ніч»;

Катюші та її матусі, котрі подолали найбільшу відстань [не полінувалися приїхати з Харкова]

Миколі, за чесно розказану історію про любов;

Семена, за Давида;

Андрієві, за Мойсея;

Марку, за ігри після вечірніх служінь;

Олегу, за його харизму;

кожному, хто вклав себе та свою любов у приготування до приїзду. Та послужив тим самим Христу.

– а також усім, хто мав нагоду служити перевізниками, маючи машини та використовуючи і їх на славу Божу;

– та усім-усім-усім. І, звісно, тобі, любий друже!

Оставьте комментарий первым.

Ваш отзыв