Тут запевняють, що знають низку доступних методів лікування.

Мрія побудувати пансіонат з’явилася у сім’ї Бородюків майже 15 років назад. Тоді Володимир із дружиною та трьома синами мали відпочинок у подібному закладі на Миколаївщині. За їхніми словами, там вони відчули переваги здорового способу життя та атмосферу особливої турботи і поваги. Повернувшись додому, родина обговорювала ідею про заснування такого ж пансіонату на березі Десни. Планували, щоб жителі північного регіону теж мали можливість відпочинку під рукою. «Час від часу спостерігали як по Україні з’являються пансіонати омріяного нами типу. З часом бажання переросло в конкретні плани, а згодом у дії. Придивилися Радичів, купили ділянку землі», − згадує Денис Бородюк, який нині обіймає тут посаду директора. Будівництво тривало близько п’яти років. Церемонія відкриття відбулася у жовтні 2013-го, а дебютний заїзд припав на Новий рік. Перших пацієнтів було 17.

Географічне розташування пансіонату суттєво впливає на контингент відпочиваючих. Так, багато гостей приїжджають із Києва, бо це найближчий до столиці пансіонат, де працюють із програмою «Новий старт» (про це нижче). Багато з Білорусії, адже Чернігів має зручне залізничне сполучення із Мінськом. Також із Росії і Європи. У Коропському районі найактивнішим селищем є Атюша, а з усієї області – Холми. Денис розповідає, що у Корюківському районі люди по-особливому цікавляться здоровим способом життя. Як свідчить статистика закладу, більшість співвітчизників приїжджають сюди за рекомендацією друзів і знайомих: хтось побував, поділився враженнями, порадив. А от закордонні гості зізнаються, що про «Десну» читали в Інтернеті, або ж отримали рекламну листівку. Серед таких білоруска Ніна Грек розповідає, що добиралася із пригодами, описує свій шлях: Барановичі−Гомель−Мена−Авдіївка−Радичів. Каже, що війни не боялася. Боялася знеціненої гривні. Потім дякує Богові, що знайшла дорогу. «Знаєте, мені тут подобається!» − поспіхом завершує розмову і заходить до кабінету, де на неї чекає лікар.

Під час відпочинку всі гості проходять консультацію лікаря. Її мета – призначення або коригування процедур у залежності від медичних показників та самопочуття пацієнта. Взагалі суть лікування у пансіонаті полягає у використанні простих методів. Це гідротерапія (ванночки для кінцівок, укутування мокрими простирадлами, циркулярний душ, баня, басейн), трав’яні чаї, масажі, лікувальна гімнастика тощо. «Покращення фізичного самопочуття не єдине завдання, перш за все ми обстежуємо духовне здоров’я пацієнта, − розповідає лікар Віра Черевична, – стійка емоційна основа – це найголовніше. Іноді душевні негаразди не дають можливість фізичному зціленню. Раптом людина тримає у собі образу. Ми працюємо і в цьому напрямку».

Все вищезазначене є компонентами програми «Новий старт», про яку в пансіонаті говорять у кожному кабінеті. Денис пояснює, програма не їхня, але вони успішно нею користуються. Зародилася вона у Веймарському інституті здорового способу життя (Америка, штат Каліфорнія). Тут усі відомі медичні напрацювання та відкриття синтезували в один постулат, що наразі включає вісім принципів здоров’я: фізичні вправи, вода, сонячне світло, утримання від шкідливих звичок, повітря, здорове харчування, відпочинок та довіра Богові. Її особливість у тому, що вона лікує не тільки симптоми, але знешкоджує і причини захворювання. Якщо ж цього не зробити, навіть після вартісного лікування проблема може повернутися.

Інструктор Лідія Фещенко запевняє, що на власному досвіді перевірила ефективність програми. Зараз вона проводить процедури та залюбки піклується про гостей, але був період, коли тиск у жінки падав до позначок 80 на 40. Це робило її непрацездатною. Жодні ліки не допомагали, а після кави сильно тремтіли руки, ніби у хворого паркінсонізмом. «Тоді за порадою прибічників «Нового старту» я почала пити близько двох літрів води на день, бо вона розріджує кров, а також більше перебувати на сонці, дихати свіжим повітрям. Через деякий час я відчула покращення».

Подібні історії, що підтверджують ефективність «Нового старту», в пансіонаті розповідають десятками. Світлана Шелест, теж інструктор, працює у «Десні» сім місяців. Ледь стримуючи сльози, жінка ділиться досвідами, коли на їхніх очах люди знову починають ходити та повертаються до повноцінного життя. На один із заїздів приїхала жінка з жахливим болем у ногах, пересувалася вона за допомогою двох палиць. Після 10-денного курсу, за словами Світлани, пацієнтка почала ходити самостійно. «Коли на наступний заїзд приїхала її донька, я, звичайно ж, поцікавилася про маму. Вона розповіла, що мати тепер щодня робить зарядку і сама доглядає за городиною» − згадує Шелест. Іноді приїжджають люди скептично налаштовані. Світлані запам’ятався пацієнт, який пройшов курс окутувань і зізнався: «Я і не вірив, що так допомогти мені може просто мокре простирадло».

«Дотримання програми звичайно потребує зусиль і віри з боку пацієнта, хоча вона є досить простою. Настільки, що людина, закінчивши лікування, може продовжувати жити як у пансіонаті, але вже вдома» − доповнює директор. Саме тому до режиму дня відпочиваючих доданий компонент навчання. Їм читають лекції про здоров’я, профілактику найпоширеніших хвороб та проводять практичні заняття із приготування корисної їжі. Вона в пансіонаті особлива – вегетаріанська з помірною кількістю солі.

Штат кухарів варіюється у залежності від кількості відпочиваючих. На цьому заїзді їх троє. Часто тут можна зустріти Валентину Бородюк. Вона представляється пекарем і на запитання про меню розповідає, що ідеальний сніданок має включати в себе каші, фрукти, бобові паштети та хліб із борошна грубого помелу. В обід краще з’їсти суп або борщ із порцією картоплі та овочів. Вечеря − це фрукти,компот і пиріжок, наприклад.

Близько першої години тут починають збиратися і гості. Їхніх нарікань не чути, лише помітно посміхаються і дякують. Алла Лакомська з Києва ділиться: «Тут дуже незвичайна атмосфера. Відчуваєш, що тебе люблять і про тебе турбуються. Радію, що є такі люди, котрі так віддано слугують іншим».

Таким видається відпочинок у пансіонаті. Після обіду гості вирушають на прогулянку. А Денис додасть, що їхні методи ні в якому разі не виступають проти традиційного медикаментозного лікування. Команда лише навчає мудро використовувати безкоштовні благословення, доступні, допоки сонце сяє, поки вода тече…

Анна Кобизська для газети “Нові горизонти” (Коропський район Чернігівської області)
Сайт пансіонату — desna.cn.ua

источник: adventist.org.ua